Тату, хто сказав, що зорі Падають лише у море? Мені єдна впала в серце Кажуть люди, любов'ю зветься Тату, хто сказав, що зорі Падають лише у море? Мені єдна впала в серце Кажуть люди, любов'ю зветься Тату, пам'ятаєш сяйво від вечірньої зорі? Ти гукав мене знадвору, хоча я була в дворі Я сказала, що блищали очі, бо ганяла знов Але сяяли вони тому, що в них була любов Чуєш, тату, я ніколи не питала в тебе, як то кохати І навіть коли ти на кухні скручував гайки Я вже писала хлопцям то вірші, то байки Я малювала сердечка в конвертиках анкет І відчувала дещо тендітне та крихке Приносила додому то чашку, то букет А іноді розбите серце вщент Тату, хто сказав, що зорі Падають лише у море? Мені єдна впала в серце Кажуть люди, любов'ю зветься Тату, хто сказав, що зорі Падають лише у море? Мені єдна впала в серце Кажуть люди, любов'ю зветься Тату, я розбила комусь серце Я не дзвонила довго, бо не вбачала сенсу А дарма Я ж твоя Заплутана принцеса А ти зазвичай все сам А я ж в тебе пішла То все ж сама Бувало й так Але тепер я з тим, з ким крокуємо в такт І зникла з серця чорна, гірка пустота Його душа безмежна й така золота Летять літа А з ним, як і з тобою, мені просто так Він, як і ти, за ноги мене лоскотав І наші діти скажуть йому колись "тат" Тату, хто сказав, що зорі Падають лише у море? Мені єдна впала в серце Кажуть люди, любов'ю зветься Тату, хто сказав, що зорі Падають лише у море? Мені єдна впала в серце Кажуть люди, любов'ю зветься