Замкнену лінію - контур легкий Так, ніби ясність плекаєм Мабуть, свідомі дознання руки Пройде над ввігнутим краєм Зляжуть далеко, мов свічі на дні Зібрані хвилями зорі Щирої правди одвічні вогні В першім незайманім творі Тож до джерел загороджена путь: Як би надію не вбити! Легко повірить, що там його ждуть Навіть зневірений митар